ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО МОВНОЇ ОСВІТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

      УДК [373.3:001.895]: 81 (477)                                                  М.І Марчук

                                                                                             м.Вінниця, Україна

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО МОВНОЇ ОСВІТИ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 Постановка проблеми. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті передбачає передусім забезпечення особистісного розвитку школярів. Необхідною складовою становлення й розвитку духовно багатої, соціально активної особистості, здатної плідно й творчо працювати в різноманітних галузях суспільної діяльності є оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу. А це, в свою чергу, неможливе без  засвоєння уже в молодшому шкільному віці стилістичного багатства рідної мови, краси її зображально-виражальних засобів, уміння користуватися ними в різних комунікативних ситуаціях. Разом з тим, аналіз шкільних програм, підручників з рідної мови для 1-4 класів свідчить, що спрямування початкового курсу мови в русло практичної стилістики ще не знайшло належної предметної реалізації. Один із провідних принципів програми – її мовленнєва спрямованість – на практиці залишається до певної міри тільки  задекларованим.

Огляд останніх досліджень. Слід зауважити, що в методиці навчання рідної мови питання формування у молодших школярів знань і умінь з практичної стилістики не нове. На функціонально-стилістичну основу навчання рідної мови вказували методисти В.Бадер, Л.Варзацька, М.Кожина, Д.Кравчук, Т.Ладиженська, Л.Федоренко. Комунікативно-діяльнісний аспект у викладанні мови пропагують М.Вашуленко, А.Богуш, М.Львов та ін. Разом з тим, слід відзначити, що спеціальних досліджень, присвячених проблемі навчання стилістики у  початкових класах, дуже мало. Лише опосередковано розглядали цю проблему В.Бадер, Л.Варзацька, М.Вашуленко, А.Гац, І. Ґудзик, П.Кордун, Л.Мацько, В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Плющ, М.Стельмахович, О.Хорошковська, Н.Янко та інші.

Мета статті – обґрунтувати доречність стилістичної роботи в процесі вивчення рідної мови в початкових класах.

Виклад основного матеріалу. Зміни в соціальних функціях української мови, надання їй конституційного статусу державної послужили важливими причинами для переорієнтації мети її вивчення в загальноосвітній школі, зокрема в початковій ланці. Тепер  цією метою передбачається комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення української мови, формування в учнів уміння   висловлюватись у межах  багатьох тем і всіх  стильових різновидів мовлення, розуміння закономірностей функціонування багатств рідної мови, знання соціальних, ситуативних і контекстуальних правил, яких потрібно дотримуватись носіям української мови.

У Державному стандарті початкової загальної освіти підкреслюється, що основна мета вивчення рідної мови в початковій школі полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), засвоєнні доступного кола знань з мови, а й у мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення [2, с.31]. З огляду на це в основу початкового курсу рідної мови покладено відомості про текст, його будову, загальні ознаки, які утворюють мовленнєву ситуацію (кому адресований, з якою метою, де використовується тощо), типи та стилі (практичне ознайомлення), що надає можливість вивчати мовні одиниці на основі зв'язного висловлювання, а також створює умови для формування в учнів умінь сприймати, відтворювати та будувати власні стилістично диференційовані висловлювання в усній і писемній формах, аналізувати доцільність уживання в них мовних засобів, редагувати й удосконалювати їх. Пропедевтичне засвоєння молодшими школярами виражально-зображувальних засобів української мови, ознайомлення із закономірностями функціонування мовних одиниць у текстах різних типів і стилів сприяють виробленню в учнів комунікативних умінь і навичок, підвищенню рівня їхньої мовленнєвої культури.

Уроки рідної мови в школі 1-го ступеня, таким чином, повинні закласти міцне підґрунтя лінгвістичної підготовки учнів, розкрити красу, багатство української мови, сформувати національно-мовну особистість, яка б відзначалася високим інтелектом, свідомим ставленням до рідної мови, розвиненим мовленням та емоційно-естетичним його сприйманням, володіла вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови – її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо). Таке засвоєння рідної мови сприяє їхньому духовному вдосконаленню, доступу до джерел української культури, науки, літератури, мистецтва, традицій, розвиткові національної самосвідомості, вихованню української ментальності [1, с.9].

Разом з тим, спостереження за навчально-виховним процесом на уроках мови, контрольні зрізи щодо володіння молодшими школярами монологічним мовленням, показують, що в переважної більшості молодших школярів ще не достатньо сформовані стилістичні уміння й навички: в усних висловлюваннях і  письмових творчих роботах учнів  виявляються  порушення стильової єдності висловлювань, спостерігається лексична бідність мовлення, нерозвиненість мовного чуття, невміння комунікативно виправдано, стилістично доцільно використовувати мовностилістичні засоби у текстах різних типів і стилів. Головними причинами низького рівня  сформованості стилістичних умінь і навичок вважаємо:

- недостатню опору на тексти як продукт мовлення (мовленнєвої діяльності), що забезпечує ефективне засвоєння мовних явищ, наочно демонструючи їх функціонування в текстах різних стилів, готує до розуміння чужих і створення власних висловлювань;

- відсутність функціонально-стилістичного спрямування у навчанні рідної мови в 1-4 класах;

- недостатню розробленість цього питання в методиці української мови;

- поверхові знання основ стилістики вчителями початкових класів та їхню непідготовленість до цієї роботи на уроках рідної мови.

Ознайомлення молодших школярів з елементарними ознаками функціональних стилів, виражально-зображувальними засобами мови, закономірностями їх уживання в текстах різних типів і стилів є одним із першочергових і актуальних завдань у системі початкової мовної освіти.

Звичайно, знання зі стилістики мають стати систематизованими в учнів 5-9 класів, однак концентризм шкільної програми вимагає, щоб уже в 1 класі діти знайомилися зі стилістичним багатством рідної мови.

Результати аналізу програм з української мови для 1‑4 класів [5] засвідчили, що вони орієнтують на засвоєння молодшими школярами елементарних відомостей про текст, його ознаки, будову, типи й стилі (практичне ознайомлення), що закладає основу для вироблення в учнів умінь сприймати, розуміти та створювати власні висловлювання різних типів і стилів. У підручниках передбачено виконання завдань стилістичного характеру, але їх кількість, на наш погляд, обмежена і недостатньо забезпечує проведення цілеспрямованої, систематичної роботи з формування стилістичних умінь учнів, не сприяє повною мірою використанню всіх можливостей, закладених у різноманітному дидактичному матеріалі для мовленнєвого розвитку школярів. У більшості ж випадків характер вправ і завдань часто не має стилістичної спрямованості, мало звертається увага на мовні та позамовні засоби, майже відсутні вправи на редагування, трансформацію, удосконалення написаного, не передбачено ситуативних завдань і обмаль вправ на зіставлення стилів мовлення, що сприяло б розумінню функцій кожного з них, а відтак і лінгвістичних їх особливостей. Тому наявні у підручниках завдання хоч і приділяють увагу роботі зі стилістики, все ж не подають чіткої системи її навчання у молодших класах,                    що значно знижує якість мовної освіти учнів.

Елементи стилістики на уроках української мови в початковій школі носять супровідний характер, проте, враховуючи заявлений у Державному стандарті функціонально-стилістичний аспект вивчення шкільного курсу рідної мови, працювати над формуванням стилістичних умінь і навичок у молодших школярів необхідно систематично, поєднувати цю роботу з вивченням фонетики, лексики, граматики.

Надзвичайно важливим завданням вчителя є ознайомлення молодших школярів із стилістичними засобами української мови. Огляд вітчизняних досліджень зі стилістики засвідчив, що стилістичні засоби сучасної української мови наявні на всіх її рівнях. Причому найбільш стилістично багатими та продуктивними є лексичні (засоби словесної образності; лексика різних семантичних груп – синоніми, антоніми, фразеологізми та ін.; стилістичні пласти лексики – загальновживані слова, діалектизми, професіоналізми, канцеляризми, терміни, емоційно забарвлені слова, лексика обмеженого вживання (просторіччя, жаргонізми тощо); лексика пасивного запасу (історизми, архаїзми, неологізми, оказіоналізми); іншомовні слова тощо) та синтаксичні засоби (синоніміка синтаксичних конструкцій; зв’язок тих або інших типів речення з певними сферами спілкування; синтаксичні фігури – повтори, плеоназм, градація, паралелізм тощо; порядок слів у реченні та ін.).

У галузі морфології та словотвору стилістика розглядає стилістичні функції частин мови, морфологічну синонімію, випадки вживання співвідносних, паралельних чи синонімічних форм і категорій (роду, числа, відмінка іменників; дієвідміни, часу, способу дієслів; ступенів порівняння прикметників і прислівників тощо). Найрізноманітніші засоби для вираження стилістичних відтінків містяться в словотворенні (суфіксах, префіксах, основоскладанні).

З фонетичних явищ стилістику цікавлять перш за все інтонація та пов’язані з нею відтінки емоційно-стилістичного характеру, а також темп, ритм мовлення, частота вживання фонем у текстах різних стилів, фонетичні повтори (анафора, епіфора, алітерація, асонанс, рима тощо).

Звичайно, у початкових класах не можна говорити про ґрунтовне вивчення стилістичних засобів мови у зв’язку з недостатнім рівнем мовних знань і віковими особливостями дітей. Ознайомлення молодших школярів зі стилістичними можливостями мовних одиниць полягає в з’ясуванні стилістичних, емоційно-оцінних, експресивних відтінків у значенні, усвідомленні ролі й елементарних особливостей використання лише окремих мовних засобів під час вивчення таких розділів програми, як  «Текст», «Речення», «Слово. Значення слова. Будова слова», «Частини мови».

Молодші школярі повинні оволодіти такими основними стилістичними вміннями: виявляти і співвідносити стилістично нейтральні й стилістично марковані мовні одиниці; добирати синоніми, визначати їх стилістичне забарвлення і правильно вживати в текстах різних стилів; визначати стиль певного тексту; конструювати стилістично диференційовані тексти; вдосконалювати стиль написаного [4, с.45].

Ефективність процесу формування стилістичних умінь і навичок у молодших школярів можлива за умови дотримання поетапності у їх формуванні: від елементарних знань зі стилістики – до первинних (простих) стилістичних умінь, їх переведення в навичку і на цій основі – до формування вторинних (складних) стилістичних умінь [6,с.31]. Пропедевтичне ознайомлення учнів початкових класів зі стилістичними нормами має відбуватися у процесі сприймання-розуміння, аналізу та продукування текстів різних типів і стилів. Цілеспрямована й систематична робота над стилістичними помилками сприятиме формуванню комунікативно доцільного, стилістично правильного та виразного мовлення школярів.

Важливою особливістю ефективного формування стилістичних умінь у молодших школярів є забезпечення поетапності в роботі: від елементарних знань зі стилістики до формування первинних умінь, переведення їх у навичку і на цій основі – до застосування автоматизованих умінь у власній мовленнєвій діяльності під час продукування висловлювань різних типів і стилів.

Психолого-педагогічні дослідження В.Бадер, А.Маркової, І.Синиці, Л.Сугейко, Т.Чижової  та ін. свідчать, що основними передумовами процесу формування стилістичних умінь у молодших школярів є врахування вікових особливостей учнів, розвитку їх емоційної сфери та психічних процесів.

Молодший шкільний вік – початок навчальної діяльності, період інтенсивного накопичення знань. Дітям цього віку властиві емоційність, чутливість до образних виразів, багатство уяви, невтомна допитливість (Б.Волков, В.Крутецький, Н.Лейтес та ін.); їхнє мовлення, як правило алогічне, уривчасте; це мовлення-називання, мовлення-повтор (Л.Венгер, В.Мухіна, Г.Костюк), водночас воно надзвичайно виразне, насичене стилістичними прийомами (С.Рубінштейн).

Мовленнєві помилки і недоліки, які виникають у процесі продукування висловлювання, пояснюються передусім недостатньо розвинутою оперативною пам’яттю учнів. Так, Л.Варзацька,  підкреслює, що за умов, коли засвоєння мовних одиниць відбувається поза мовленнєвою ситуацією, здобуті знання не стають для молодших школярів «активним фондом»: під час висловлення думки відомі слова та конструкції не активізуються, не спливають у пам’яті учнів [3, с.82-83].

Тому в процесі формування стилістичних умінь у молодших школярів постає завдання не лише методично правильно організувати навчально-виховний процес, а й спрямувати сприймання учнів, зосередити їхню увагу, активізувати процеси мислення, зорієнтувати пам’ять, розвинути уяву.

Важливими умовами та закономірностями успішного розвитку мовлення учнів на засадах функціонально-стилістичного підходу є активна пізнавальна діяльність, застосування ігрових прийомів, доступність стилістичних вправ і завдань, різноманітність, доцільність і досконалість дидактичного матеріалу.

Висновки. Таким чином, засвоєння елементів стилістики на уроках української мови в початкових класах має здійснюватися з урахуванням комунікативно-діяльнісного і функціонально-стилістичного підходів, застосування яких надає можливість організувати мовленнєву діяльність учнів на новому рівні, сприяє формуванню в школярів умінь орієнтуватися в завданнях та обставинах мовлення, визначати його адресата і сферу використання; правильно обирати тип і стиль майбутнього висловлювання; свідомо добирати та комунікативно виправдано, стилістично доречно вживати мовні засоби; редагувати, удосконалювати висловлювання.

Такий підхід до початкової мовної освіти, по-перше,забезпечить свідоме оволодіння учнями мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу, по-друге, сприятиме виробленню в молодших школярів умінь і навичок доцільно використовувати стилістичну ресурси української мови в різних життєвих ситуаціях і сферах мовлення.

Література:

1. Бадер В.І. Зміст стилістичної роботи в початкових класах / В.І. Бадер // Наук. записки. Кіровоград: РВЦ КДІІУ ім. Винниченка, 2000. – Вип. ХХУІ. – Серія: «Філологічні науки (мовознавство)». -  С.3–9.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа.—2001.—№ 1. — С. 28-54.

3. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів : метод. реком. для студ. педінститутів та учнів педучилищ: в 2 ч. / [укл. Л.О.Варзацька, Л.М.Шевченко].– К.: РНМК, 1992.

4.Пентилюк М. І. Робота з стилістики в 4-6 класах: посібник для вчителів / М.І.Пентилюк. – К.: Рад.школа, 1984. – 136 с.

5. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 4 класи. – К.: Вид-во «Початкова школа», 2006.

6. Янко Н.О. Принципи формування стилістичних умінь молодших школярів / Н.О.Янко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. – Чернігів, 2009. – Вип. 71. – С.131–138. – (Серія «Педагогічні науки»).

Анотація

            У статті розкриті інноваційні підходи до мовної освіти молодших школярів. А також обґрунтована доречність стилістичної роботи в процесі вивчення української мови в початкових класах.

           Ключові слова: « стилістичні уміння і навички», «державний стандарт», «молодші школярі», «програма», «стилістика», «мовлення», «українська  мова».

             В статье раскрыты инновационные подходы к языковому образованию  младших школьников. А также обоснована актуальность стилистической работы в процессе изучения украинского языка в начальных классах.

           Ключевые слова:  « стилистические умения и навыки», «государственный стандарт», «младшие школьники», «программа», «стилистика», «речь», «украинский язык».

           In this article are revealed the innovative approaches to the linguistic education of junior schoolchildren. And also, the appropriateness of stylistic work in the process of learning the Ukrainian language in primary school is based on it.

           Key notions:  « stylistic skills,» «state standard», «junior schoolchildren», «program», «stylistics», «speech», «ukrainian language».